Життя. Здоров'я. Перемога

Життя. Здоров’я. Перемога

Навчальний центр тактичної медицини

Навчальний центр тактичної медицини створений з метою навчання медичних спеціалістів ЗСУ надавати домедичну допомогу пораненим та хворим за стандартами НАТО.

Інструктори центру:

КУКСОВА Тетяна Андріївна, інструктор 205 НЦТМ. Військова кар’єра: медсестра приймально-сортувального відділення медичної роти 92 ОМБр, операційна медсестра у 59 військовому мобільному госпіталі. У цивільному житті я вже давно не працювала в медсестрою. Коли почалася війна, єдине, чим я могла допомогти – це повернутися до своєї цивільної професії. І тоді зрозуміла, що цивільний і військовий медик – абсолютно різні професії. В армії має бути відповідальність за зроблені і не зроблені маніпуляції, незважаючи на постачання, незважаючи на те, що згідно з законом у нас наразі є тільки старенька сумка санітара. Курсанти, навчаючись у Центрі, знайомляться із майбутнім медицини в армії. Деякі з них починають відчувати себе більш впевненими, ніж медики їхніх підрозділів. Військова медицина – злободенна професія, а значить, динамічно розвивається. Недостатньо отримати знання у нашому Центрі – потрібно постійно їх поповнювати. Досвіду України замало, маємо моніторити закордонний. Рішення стати бойовим медиком має бути повністю усвідомленим і обдуманим. Кожен склад характеру може знайти застосування у цій професії, мене радують деякі холерики, які не бояться виявляти ініціативу і нести відповідальність за свої рішення, радують деякі флегматики, які без зайвих емоцій планомірно роблять все за алгоритмом. Але для всіх них дуже важливий фактор – стресостійкість. Уже під час навчання я бачу тих, хто не здатний бути медиком першої лінії. Я буду вважати, що реформа відбулася, коли командир побачить нашу рекомендацію щодо випускника 205 НЦТМ, і випускник опиниться на своєму місці із отриманими знаннями. Коли командири побачать їхню успішність і пришлють нових курсантів.

ВОДОЛАД В’ячеслав Миколайович, інструктор 205 НЦТМ. Військова кар’єра: санітарний інструктор медичного пункту батальйону. Досвід роботи фельдшером швидкої медичної допомоги у м. Лисичанськ – 21 рік. У 2014 році моє місто було захоплене. Мій світогляд щодо нашої країни не змінювався ніколи – це моя Україна, моє місто. Особисто я пішов у Збройні Сили заради того, щоб стати бойовим медиком за стандартом НАТО, бо в цивільній медицині – хоч і займався самоосвітою – не бачив такого розвитку, як у військовій медицині. Я боротимусь за те, щоб наша програма впливала на цивільну медицину. Я завжди думав, що в першу чергу потрібна мотивація, а зараз мене цікавить у людині бажання розвиватися, поглинати інформацію, передавати знання іншим. Я хочу, щоб мої курсанти вміли вижити і зберегти життя поруч із ними на полі бою. Ми робимо святу справу. Ми додаємо впевненості 30 людям на ВОПі, ми – момент боротьби. А для військовослужбовця навіть прийти по таблетку від зубного болю – це вже додає сил.

АКРАМОВ Мурат Алішеруглі – інструктор 205 НЦТМ. Військова кар’єра: командир десантно-штурмового відділення 25 ОАбр. За освітою я фельдшер, і я втік в армію від медицини. А далі був наказ комбата залишитися на пару днів на навчання. Виявилося, це медичний курс на 3 місяці. Наказ є… І я подумав – що я втрачаю? Старався. Закінчивши курс, повернувся у підрозділ. Працював в евакуаційній команді, стабілізував пацієнтів у критичних станах, лише один з моїх помер у госпіталі. Якщо з тих людей, яких я навчаю, хоча би один врятує хоча би одне життя – я вже буду дуже радий. 55 людей [навчаються зараз у Центрі] – це ж цілу роту можна врятувати. Щоб стати ефективним військовим медиком, потрібно дуже багато сил. Це не сидіти в медпункті. Медик поля бою виконує всі обов’язки стрільця, а в голові купа інформації про медицину. І в будь-який момент він розставляє пріоритети. Рятувати життя – це відповідальність. Не можна сказати пораненому «Я прослухав цю тему». Твої люди мають знати, що ти вмієш допомогти.

ХРАПКО Євген Вікторович – старший інструктор 205 НЦТМ. Я надаю допомогу якісно, я аналізую свою роботу і забуваю. Цей психологічний прийом потрібен медику. Тисячі навичок і вмінь, які ми передаємо у Центрі [205 НЦТМ], курсанти могли би отримати і без нас. В першу чергу я навчаю їх відповідальності. Починаючи від підготовки до роботи – розсортувати медикаменти, укомплектувати рюкзак, налаштуватися на роботу з постраждалими і закінчуючи виїздом. Курсантам, які хвилюються, я намагаюся передати свій психологічний досвід, як я заспокоював себе перед новим, перед невідомим, щоб це не збило з роботи. Навіть досвідчений медик буде хвилюватися. Це потрібно відставити в сторону, відпрацювати і забути. Майбутній бойовий медик має усвідомлювати, що від нього залежать не тільки життя поранених бійців, але і здоров’я всього підрозділу. Не пошкодувати час, поговорити з кожним із своїх людей, знання про їхні алергії будуть важливими в критичний момент. Я би хотів, щоб медицина була справді ефективною. І я – учасник цього процесу. Закінчення шляху для себе не бачу. Все попереду.

Заповнити анкету